Візи

Інші питання, пов’язані з візами

Скасування та анулювання віз

Шенгенська віза скасовується, якщо протягом терміну дії візи виявиться, що умови для видачі візи більше не виконуються (ст. 34 зак. 2 Візового кодексу). Шенгенська віза також може бути скасована на вимогу власника візи (стосується ситуацій, при яких змінюється запланований термін перебування в Шенгенській зоні).

Національна віза скасовується за посадою у випадках, передбачених ст. 90 Закону «Про іноземців»: як правило, це стосується підстав з ст. 65 Закону «Про іноземців», у відмові у виданні національної візи, за винятком випадку, коли дані іноземця знаходяться в Шенгенській інформаційній системі з метою відмови у в’їзді та були внесені іншою державою-членом, а також у випадку, якщо під час процедури надання дозволу на тимчасове перебування є підстави для винесення рішення про відмову у наданні дозволу на тимчасове перебування за ст. 100 зак. 1 п. 2, 4, 5 або 8 Закону «Про іноземців» (підстави щодо створення іноземцем загрози для оборони, державної безпеки або захисту безпеки та громадського порядку, що випливає з міжнародних угод, ратифікованих Республікою Польща, створення загрози для здоров’я населення подання заяви, що містить неправдиві персональні дані або фальшиву інформацію, неправдиві свідчення, підробка або переробка документа з метою використання його як автентичного або використання такого документа, внесення даних іноземця до списку небажаних на території Республіки Польща іноземців).

У разі, якщо орган іншої держави-члена планує ввести до Шенгенської інформаційної системи мету відмови у в’їзді та перебуванні по відношенню до іноземця, що має національну візу, проводяться консультації зі ст. 25 зак. 2 Шенгенської імплементаційної конвенції з органом, уповноваженим скасувати візу.

Віза анулюється, якщо на момент видання візи умови для її видання не були дотримані (Шенгенська віза: ст. 34 зак. 1 Візового кодексу) або якщо були обставини, що виправдовують відмову у її виданні (національна віза: ст. 91 Закону «Про іноземців»).

Основна відмінність між скасуванням та анулюванням візи полягає в тому, що в разі скасування - власник візи більше не відповідає умовам перебування після видання візи, а в разі анулювання - початкове рішення візового органу було неправильним (віза не мала бути видана).

Рішення про скасування або анулювання візи

Відповідно до ст. 92 Закону «Про іноземців», Шенгенська віза або національна віза скасовується або анулюється за рішенням консула, міністра закордонних справ, коменданта відділу Прикордонної служби або коменданта представництва Прикордонної служби.

У разі віз, виданих членам дипломатичних представництв або консульських установ або іншим особам, рівним з ними за привілеями та імунітетом на підставі законів, угод або загальноприйнятих міжнародних звичаїв, а також членам їхніх сімей, візу скасовує або анулює міністр закордонних справ шляхом надсилання ноти до Міністерства закордонних справ іноземної держави або її дипломатичного представництва.

Рішення про скасування або анулювання Шенгенської візи видається на формі, відповідній до:

• додатку VI до Візового кодексу у випадку Шенгенських віз;

• додатку до розпорядження міністра внутрішніх справ від 28 квітня 2014 р. про скасування та анулювання віз для іноземців (Законодавчий вісник від 2014 р., поз. 560).

Це рішення підлягає негайному виконанню.

Відповідна анотація про скасування або анулювання візи робиться в проїзному документі іноземця або на бланку, на якому розміщено візову наклейку.

У разі, коли скасування або анулювання національної візи відбувається в ситуації, коли орган, що приймає рішення, не має доступу до проїзного документа іноземця або бланка, на якому наклеєна візова наклейка – дані такої наклейки вносяться до Шенгенської інформаційної системи.

Візи, видані на зовнішніх кордонах

Ст. 35 Візового кодексу дозволяє, у виняткових ситуаціях видавати Шенгенську візу на кордоні у випадках, коли:

• заявник на отримання візи відповідає умовам в'їзду, визначеним ст. 6 зак. 1 літ. a), c), d) та e) Шенгенського кодексу про кордони;

• заявник на отримання візи не міг подати заяву на отримання візи раніше та пред’явить, за необхідності, додаткові документи, які підтвердять непередбачувані та абсолютні причини, що обґрунтовують необхідність в’їзду; та

• оцінюється, що повернення заявника на отримання візи до країни походження або проживання або його транзит через інші країни, ніж держави-члени, які повністю застосовують Шенгенське законодавство, є гарантованим.

У разі видання візи на зовнішньому кордоні вимога щодо наявності у заявника туристичного медичного страхування може бути скасована, якщо таке страхування недоступне на прикордонному переході.

Віза, видана на зовнішніх кордонах, видається на термін, необхідний для досягнення мети перебування або транзиту, але не більше ніж на 15 днів.

Якщо іноземець не відповідає одній із вищезазначених умов в’їзду або належить до категорії осіб, щодо яких необхідно проконсультуватися з центральними органами держав-членів (ст. 22 зак. Візового кодексу), можна оформити візу з територіально обмеженою дією.

Поширені випадки оформлення візи на зовнішніх кордонах:

• раптова хвороба або смерть близької людини;

• необхідність догляду за неповнолітнім;

• евакуація в третю країну через територію держав-членів.

Збори за шенгенську візу, що стягуються на зовнішніх кордонах, такі ж, як і в консульствах держав-членів.

Візи, що видаються членам екіпажів морських суден

Членам екіпажу морських суден, на які поширюється вимога щодо наявності візи під час перетину зовнішніх кордонів держав-членів, може бути видана транзитна віза, якщо:

• вони виконують умови для видачі візи на зовнішніх кордонах, зазначені в ст. 35 зак. 1 Візового кодексу;

• кордон перетинається з метою посадки або повторної посадки на судно, на якому він працюватиме як член екіпажу; або для висадки з судна.

Додаткові процедури, пов’язані з виданням візи членам екіпажу морських суден на зовнішніх кордонах описані в додатку до Виконавчого рішення Комісії, що встановлює оперативні інструкції щодо видачі віз морякам на зовнішніх кордонах (рішення С (2020) 64 від 15.1.2020 р.).