Правила перетинання кордону

Загальні правила перетинання кордону

Перетин зовнішнього кордону ЄС

Перетин зовнішнього кордону можливий за умови дотримання правил, викладених в розділі І Шенгенського кодексу про кордони (Перетин зовнішніх кордонів та умови в’їзду).

Відповідно до вищезазначених положень перетин зовнішніх кордонів дозволений лише на прикордонних переходах в конкретних годинах їх роботи (ст. 5 зак. 1 Прикордонного кодексу).

У разі запланованого короткострокового перебування на території держав-членів (не більше 90 днів протягом кожного 180-денного періоду), умовою в’їзду громадян третіх країн є дотримання наступних критерій:

• наявність дійсного проїзного документа, що дозволяє власнику перетинати кордон, документ повинен бути виданий протягом останніх 10 років і повинен бути дійсним щонайменше три місяці після запланованої дати виїзду з території держав-членів;

• наявність дійсної візи, якщо така вимагається згідно з Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2018/1806 від 14 листопада 2018 р. із переліком третіх країн, громадяни яких повинні мати візи при перетині зовнішніх кордонів, та тих, чиї громадяни звільняються від цієї вимоги (Законодавчий вісник від 28.11.2018, L 303/39), за винятком випадків, коли вони мають дійсний проїзний документ або дійсну національну візу, видану державою-членом;

• обґрунтування мети та умов запланованого перебування та наявність достатніх засобів для проживання, як на час запланованого перебування, так і на повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, щодо якої існує впевненість у в’їзді на її територію (достатні фінансові ресурси) або можливість отримання таких ресурсів відповідно до закону (наприклад, гарантія покриття коштів проживання, ліміти на кредитних картках тощо);

• відсутність попередження для них про відмову у в'їзді до Шенгенської інформаційної системи (SIS);

• нездатність становити загрозу публічному порядку, внутрішній безпеці, здоров’ю населення або міжнародним відносинам будь-якій з держав-членів, зокрема, їх відсутність у національних базах даних держав-членів для цілей відмови у в'їзді.

Додаток І до Шенгенського кодексу про кордони містить список прикладових документів, що підтверджують мету та умови запланованого в’їзду. Іноземці, які попередньо подавали візові заяви, під час прикордонного контролю повинні мати повний комплект підтверджуючих документів, представлених консулом.

Кожна з держав членів встановлює засоби для проживання, необхідні для перебування на її території: розмір цих засобів зазначено в додатку 25 до Практичного Шенгенського підручника (додаток 18 до підручника до Візового кодексу).

У випадку Республіки Польща, ці засоби визначає Постанова міністра внутрішніх справ від 23 лютого 2015 р. про фінансові кошти, які вимагаються від іноземців, що в’їжджають на територію Республіки Польща та документі, які можуть підтвердити отримання таких коштів, а також мету і час запланованого перебування. (Законодавчий вісник від 2017 р., поз. 2122).

Перетин внутрішнього кордону Шенген зони

На внутрішніх кордонах прикордонний контроль є обов’язковим, лише у випадках, коли періодично відновлено обов’язок прикордонного контролю. Цей факт не звільняє осіб, які перетинають внутрішні кордони від обов’язку дотримуватися загальних правил перетинання зовнішніх кордонів.