Під час подання заяви на отримання дозволу дотримуйтеся контрольного списку та інформації щодо цієї процедури.
Хоча кожен громадянин Європейського Союзу має право на вільне пересування та проживання на території держав-членів, пільги щодо внутрішньоєвропейської мобільності надаються лише певним категоріям громадян третіх країн (тобто особам, які не мають громадянства жодної з країн ЄС, Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейну або Швейцарії) та апатридам, зокрема керівникам, фахівцям та працівникам, які проходять стажування в рамках внутрішньокорпоративного переведення.
Розрізняють такі види мобільності:
Право на перебування в Польщі з метою використання довгострокової мобільності вищезазначеної категорії іноземців надається шляхом видачі дозволу на тимчасове перебування з метою довгострокової мобільності керівника, спеціаліста або працівника, який проходить стажування, в рамках внутрішнього переведення в межах підприємства.
Дозвіл на тимчасове проживання з метою використання довгострокової мобільності в рамках внутрішнього переведення в межах підприємства є різновидом дозволу на тимчасове проживання, що надається у формі адміністративного рішення громадянам третіх країн (тобто особам, які не мають громадянства жодної з країн ЄС, Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейну або Швейцарії) та апатридам, метою перебування яких у Польщі є реалізація вищезазначеної мобільності.
Цей дозвіл надається іноземцю, який є керівником, фахівцем або стажистом, якщо метою його перебування на території Польщі є виконання роботи в приймаючій організації, що має місцезнаходження в Польщі, в якості керівника, фахівця або стажиста в рамках внутрішнього переведення в межах підприємства. Ці обставини повинні обґрунтовувати перебування іноземця на території РП протягом періоду, що перевищує 3 місяці.
Приймаюча організація, що має місцезнаходження на території Польщі, повинна перебувати у певних капітально-організаційних зв’язках з материнським роботодавцем іноземця, що має місцезнаходження за межами території держав-членів ЄС, держав-членів Європейської угоди про вільну торгівлю (ЄАВТ) – сторін Угоди про Європейський економічний простір або Швейцарської Конфедерації, тобто, зокрема, має бути філією або представництвом материнського роботодавця або належати до тієї самої групи підприємств, що й материнський роботодавець. Поняття «групи підприємств» окремо визначено в законі.
Дозвіл може бути наданий на строк, що не перевищує 3 роки, у випадку керівних працівників та фахівців, та до 1 року у випадку працівників, які проходять стажування, при цьому такий дозвіл завжди надається на строк, що не перевищує строк дії документа на проживання, який має іноземець із позначкою «ICT», виданого іншою державою-членом ЄС.
Пам’ятайте!
Дозвіл на тимчасове перебування з метою використання довгострокової мобільності в рамках внутрішнього переведення в межах підприємства регулюється положеннями Розділу 3а Частини V Закону від 12 грудня 2013 року про іноземців.
Матеріально-правові вимоги щодо вищезазначеної мобільності визначені у ст. 139o зазначеного закону.
Положення щодо надання дозволу на тимчасове проживання з метою використання довгострокової мобільності в рамках внутрішнього переведення в межах підприємства застосовуються разом з положеннями щодо надання всіх видів дозволів на тимчасове проживання, прийнятими в розділі 1 частини V: Загальна частина.
Закон також містить посилання на виконавчі акти, що регулюють важливі питання щодо надання цього дозволу, зокрема на:
Щоб іноземець міг отримати дозвіл на тимчасове перебування з метою використання довгострокової мобільності в рамках внутрішнього переведення в межах підприємства, він повинен одночасно виконати такі вимоги:
- має офіційну кваліфікацію та відповідає іншим умовам, які вимагаються у разі наміру виконувати роботу за професією, що регулюється у розумінні ст. 5 п. 4 Закону від 22 грудня 2015 р. про zasady визнання професійних кваліфікацій, набутих у державах-членах Європейського Союзу (тобто Офіційний вісник 2021 р., позиція 1646 із пізнішими змінами);
- має дійсний документ на проживання, про який йдеться у ст. 1 ч. 2 літ. а Регламенту Ради (ЄС) № 1030/2002 від 13 червня 2002 р. про встановлення єдиного зразка документів на проживання для громадян третіх країн (Офіційний вісник ЄС L 157 від 15.06.2002, стор. 1, з пізнішими змінами) з відміткою «ICT», виданий іншою державою-членом Європейського Союзу;
- має медичну страховку або підтвердження страховика про покриття витрат на лікування на території Польщі;
- має забезпечене місце проживання на території Республіки Польща;
- після закінчення періоду внутрішнього переведення зможе повернутися до материнської компанії або іншої компанії, що належить до тієї самої групи компаній, яка має місцезнаходження за межами території Європейського Союзу.
- строк переведення іноземця в межах підприємства;
- місцезнаходження приймаючої організації;
- посаду іноземця в приймаючій організації;
- заробітну плату та інші умови праці іноземця в приймаючій організації.
- вищим за дохід, що дає право на грошові виплати з соціального забезпечення, визначені в законі від 12 березня 2004 року про соціальне забезпечення стосовно іноземця та кожного члена сім'ї, який перебуває на його утриманні;
- не нижчою за заробітну плату працівників, які виконують на території Республіки Польща за тим самим робочим часом роботу порівнянного виду або на порівнянній посаді;
- не нижче 70% середньої місячної заробітної плати брутто в національній економіці у воєводстві, в якому приймаюча організація має свою штаб-квартиру, у році, що передує поданню заяви про надання дозволу, оголошеної Головою Головного статистичного управління на підставі ст. 30 ч. 2 Закону від 26 жовтня 1995 р. про деякі форми підтримки житлового будівництва.
а. Документи, необхідні на етапі подання заяви
З заявою про надання дозволу звертається виключно приймаюча організація, що має місцезнаходження на території Польщі, в якій іноземець має виконувати роботу, до воєводи, компетентного за місцем знаходження приймаючої організації. Вона подає:
У особливо обґрунтованих випадках, якщо іноземець не має дійсного проїзного документа і його неможливо отримати, він може пред’явити інший документ, що безсумнівно підтверджує його особу. Водночас він повинен документально підтвердити об’єктивну неможливість отримання проїзного документа та зусилля, докладені для його отримання.
b. Інші документи
На етапі подання заяви бажано також надати документи, необхідні для підтвердження даних, що містяться у заяві, та обставин, що обґрунтовують подання заяви про надання дозволу на тимчасове перебування. До цих доказів не застосовується санкція залишення заяви без розгляду, і вони можуть бути доповнені в ході розгляду справи, але термін вирішення справи залежить від дати їх подання. Якщо до заяви не були додані необхідні документи, воєвода вимагає надати їх у визначений строк, не коротший ніж 14 днів.
Додавання повної документації вже на етапі подання заяви є дією, що відповідає інтересам сторони. Це впорядковує та спрощує провадження, оскільки вже на початковому етапі орган може зробити правильні висновки щодо ситуації іноземця, що, безсумнівно, прискорює процес розгляду заяви та усуває ризики, пов’язані з необхідністю доповнення документації іноземцем у подальшому ході провадження щодо надання дозволу на тимчасове проживання.
До доказів, які слід надати в ході розгляду, належать:
Пам'ятайте!
Обов’язково пам’ятайте!
З заявою про надання дозволу звертається виключно приймаюча організація, що має місцезнаходження на території Польщі, в якій іноземець має виконувати роботу.
Організація-приймач подає заяву про надання дозволу іноземцю, який перебуває на території Республіки Польща, не пізніше останнього дня його законного перебування на цій території.
Організація-приймач, що має місцезнаходження на території Польщі, буде єдиною стороною у провадженні щодо надання дозволу.
Заява, заповнена в MOS, після її роздрукування та підписання подається разом з додатками до воєводи, компетентного за місцем знаходження приймаючої організації, у відділ, що займається питаннями іноземців, у воєводському управлінні або його представництві.
Якщо заява була подана під час законного перебування та не містила формальних недоліків або вони були усунені в строк, воєвода проставляє у проїзному документі іноземця відбиток штампа, що підтверджує подання заяви. Перебування іноземця вважається законним з дня подання заяви до дня, коли рішення про надання дозволу на тимчасове перебування стане остаточним.
Пам’ятайте!
Також пам’ятайте!
Гербовий збір за видачу дозволу на тимчасове проживання з метою використання довгострокової мобільності в рамках внутрішнього переведення в межах підприємства становить:
Гербовий збір – це плата за видачу дозволу, яку необхідно сплатити заздалегідь під загрозою повернення заяви про видачу дозволу на тимчасове проживання (ст. 261 § 2 Кодексу адміністративного судочинства). Це означає, що якщо іноземець не сплатить гербовий збір до подання заяви, він отримає від воєводи вимогу про його сплату у строк від 7 до 14 днів. Якщо ж він не виконає цю вимогу, він повинен розраховувати на те, що воєвода поверне заяву ухвалою. На цю ухвалу можна подати скаргу.
Спосіб сплати
Гербовий збір слід сплатити на банківський рахунок або в касі податкового органу, яким є мер міста, що є місцем знаходження воєводи, до якого подається заява.
| |
| Доказ сплати гербового збору повинен бути доданий до заяви про надання дозволу на тимчасове перебування як один з необхідних додатків. Цей документ слід надати воєводі не пізніше терміну, визначеного у виклику до сплати гербового збору. Надсилаючи заяву в MOS, ви можете додати електронне підтвердження здійснення переказу, згенероване банківською системою, або скан-копію підтвердження сплати гербового збору за надання дозволу. |
Органом, уповноваженим розглядати заяву, є воєвода, до компетенції якого належить місцезнаходження приймаючої організації – цей воєвода приймає заяву від приймаючої організації, порушує (або відмовляє у порушенні) та веде провадження у справі про надання дозволу на тимчасове перебування. Органом вищого рівня щодо воєводи є Голова Управління у справах іноземців.
Адміністративне провадження у справі про надання дозволу на тимчасове проживання порушується на підставі вимоги, викладеної у заяві.
Окрім випадків ненадання відбитків пальців, воєвода відмовляє у порушенні провадження, якщо на день подання заяви про надання цього дозволу має місце принаймні одна з наведених нижче обставин, зазначених у ст. 99 ч. 1 або ст. 139r Закону про іноземців, тобто коли іноземець:
Відмова у порушенні провадження відбувається у формі постанови, на яку подається скарга.
Лист, що містить інформацію про провадження у справі, у тому числі її номер, запланований термін завершення та право на ознайомлення з матеріалами справи та їх доповнення, буде вручено іноземцю ще під час його візиту до установи для подання заяви або надіслано після цього візиту електронним шляхом через ePUAP (якщо іноземець подасть прохання про такий спосіб доставки кореспонденції) або поштою на адресу іноземця, вказану в заяві (або надіслане до представника, якщо такий був призначений). Цей лист може містити вимогу щодо усунення формальних недоліків заяви та/або вимогу щодо доповнення заяви іншими необхідними документами.
У ході розгляду справи адміністративний орган, що веде справу, надає стороні необхідні інструкції та вказівки. Отже, якщо іноземець не надасть усіх доказів, необхідних для надання йому дозволу на етапі подання заяви, орган письмово закличе його надати їх у визначений строк, що становить не менше 14 днів. У разі, якщо після ознайомлення виявиться, що виклик є незрозумілим, іноземець повинен звернутися до органу з проханням про його роз’яснення. Вимога буде вручена іноземцю проти розписки поштовим оператором за вказаною ним адресою або електронним шляхом через ePUAP, якщо він подасть заявку на такий спосіб вручення кореспонденції (або вручена його повноважному представнику, якщо такий був призначений).
Детальні правила вручення регулює розділ 8 частини I Кодексу адміністративного судочинства – Вручення. Більше інформації про вручення ти знайдеш у розділі: Адміністративні процедури.
Пам’ятайте!
Після ознайомлення з доказами та їх можливого доповнення воєвода приймає рішення у формі адміністративного рішення про надання дозволу, якщо він не виявить перешкод для його надання, у тому числі якщо він оцінить, що вимоги щодо дозволу були виконані.
Рішення про надання дозволу видається протягом 90 днів з дня подання відповідної заяви разом з документами, необхідними для підтвердження даних, що містяться у заяві, та обставин, що обґрунтовують подання заяви про надання цього дозволу.
Іноземцю, який отримав дозвіл, видається посвідка на проживання (детальніше у вкладці: «Посвідка на проживання») з відміткою «mobile ICT».
Надання дозволу створює для іноземця та приймаючої організації права та обов'язки, зокрема:
Воєвода виносить адміністративне рішення про відмову у видачі іноземцю дозволу на тимчасове проживання, якщо він встановить наявність підстав для відмови у видачі дозволу, що:
щодо іноземця може бути пов’язано з:
- 3 роки – у разі роботи на посаді керівника або спеціаліста, або
- 1 рік – у разі роботи в якості стажиста.
щодо суб’єкта, який є материнським роботодавцем або приймаючою організацією, може бути пов’язано з тим, що цей суб’єкт:
- покараною за правопорушення, про яке йдеться у ст. 120 ч. 1 Закону від 20 квітня 2004 р. про сприяння зайнятості та установи ринку праці, яка протягом 2 років після покарання була повторно покарана за подібне правопорушення, або
- покарану за правопорушення, про які йдеться у ст. 120 ч. 3–5 Закону від 20 квітня 2004 р. про сприяння зайнятості та установи ринку праці, або
- засуджена за злочин, передбачений статтями 218–221 Кримінального кодексу, або
Крім того, воєвода відмовляє у видачі чергового дозволу, якщо:
Воєвода може відмовити у видачі дозволу також у разі невиконання іноземцем обов’язку повідомити про припинення підстави для видачі попереднього дозволу. Відмова на цій підставі буде обґрунтованою лише тоді, якщо черговий клопотання іноземець подасть до закінчення 1 року з моменту закінчення терміну дії попереднього дозволу на тимчасове проживання або з дня, коли рішення про скасування цього дозволу стало остаточним (ст. 100 ч. 2 у зв’язку зі ст. 113 Закону про іноземців).
Проти рішення про відмову у видачі дозволу можна подати апеляцію до Голови Управління у справах іноземців (більше інформації у вкладці: «Апеляція»).
Органом вищого рівня щодо воєводи у справах про дозволи на тимчасове проживання є Голова Управління у справах іноземців. Завдання Голови Управління у справах іноземців у сфері апеляційного провадження у цих справах виконує Департамент легалізації проживання Управління у справах іноземців.
Апеляція подається у письмовій формі через воєводу, який виніс оскаржуване рішення, у строк 14 днів з дня його вручення.
| Апеляцію не подають через портал MOS, але на порталі (у розділі «Подати заявку онлайн») ви знайдете формуляр, який полегшить вам її складання. Апеляцію слід подати у письмовій формі (тобто листом, надісланим поштою, поданим особисто або через третю особу в приймальні воєводи) або в електронній формі через ePuap. Після подання апеляції подальшу кореспонденцію надсилайте безпосередньо до Управління у справах іноземців. |
У ході апеляційного провадження керівник Управління у справах іноземців може:
| Іноземцю, який після скасування рішення органу першої інстанції отримав дозвіл на тимчасове перебування на території Польщі, видається посвідка на проживання. Цей документ видається в порядку службового обов’язку воєводою, який проводив провадження в першій інстанції. |
|