Вступ

Особа, яка подала апеляцію, може відкликати її до моменту винесення апеляційним органом (другої інстанції) остаточного рішення. Однак відкликання апеляції не буде прийнято, якщо це призведе до залишення в силі адміністративного рішення, що порушує закон або суспільні інтереси.

Нормативні акти

• ст. 63, ст. 137 та ст. 138 § 1 п. 3 Закону від 14 червня 1960 р. – Кодекс адміністративного судочинства. 
  

Детальне пояснення

Апеляція на рішення подається до органу вищої інстанції через орган, який виніс це рішення. Орган першої інстанції може задовольнити апеляцію та винести нове рішення в порядку самоконтролю. Якщо він цього не зробить, він передає апеляцію разом із матеріалами справи до апеляційного органу для її розгляду.

Сторона може відкликати апеляцію, якщо не бажає повторного розгляду справи апеляційним органом. Для цього вона повинна подати однозначну заяву про відкликання апеляції. Вона може це зробити до закінчення апеляційного провадження.

Заяву про відкликання апеляції слід подавати у порядку, встановленому для подання заяв до органів державної адміністрації. Наприклад, якщо ця заява має паперову форму, її можна доставити до місця знаходження органу особисто заявником або через поштового оператора. Якщо ця заява має електронну форму, її можна надіслати на адресу для електронних повідомлень апеляційного органу. 

Після подання заяви про відкликання апеляції подальше провадження справи органом II інстанції втрачає сенс, оскільки відсутня актуальна вимога сторони, що призводить до винесення рішення про припинення апеляційного провадження. Винятком є випадки, коли припинення провадження призвело б до залишення в правовому обігу рішення органу першої інстанції, яке порушує право або суспільні інтереси.

Правовим наслідком винесення рішення про припинення апеляційного провадження є залишення в юридичному обігу рішення, винесеного органом першої інстанції. Воно стає остаточним і його можна буде оскаржити лише шляхом застосування надзвичайних засобів оскарження (див.: Засоби оскарження).