Детальне пояснення
Підстави для визнання рішення недійсним
- рішення було прийнято з порушенням положень про юрисдикцію;
- рішення було прийнято без правової підстави;
- рішення було прийнято з грубим порушенням права;
- рішення стосується справи, яка вже була вирішена іншим остаточним рішенням, або справи, яка була вирішена мовчазним чином;
- рішення було направлено особі, яка не є стороною у справі;
- рішення було невиконуваним на день його винесення, і його невиконуваність має постійний характер;
- у разі виконання рішення спричинило б вчинення діяння, що карається;
- рішення містить недолік, що спричиняє його недійсність згідно із законом.
Ці підстави є однаковими у разі визнання рішення недійсним та у разі застосування процедури визнання недійсним стосовно справи, вирішеної мовчазним чином.
Строк, протягом якого рішення підлягає визнанню недійсним
Незважаючи на наявність однієї з підстав для визнання недійсним, рішення про визнання його недійсним не може бути винесено, якщо з дня його вручення або оголошення минуло 10 років, а також якщо воно спричинило незворотні правові наслідки.
У разі, якщо з дня вручення або оголошення рішення минуло 30 років, провадження у справі про визнання недійсним взагалі не порушується.
Компетентний орган
Органом, компетентним для визнання рішення недійсним, є орган вищого рівня стосовно органу, який виніс рішення.
Однак якщо рішення було прийнято міністром або колегією з апеляцій самоврядування, компетентним органом для визнання недійсним цього рішення є саме цей орган.
|
Приклад:
Органом, компетентним для визнання недійсним рішення воєводи про відмову у наданні дозволу на тимчасове проживання, є Голова Управління у справах іноземців, який у справі надання цього дозволу є органом вищого рівня стосовно воєводи.
Органом, компетентним для визнання недійсним рішення командира підрозділу Прикордонної служби про зобов’язання іноземця повернутися, є Головний командир Прикордонної служби, який у цій адміністративній справі є органом вищого рівня стосовно командира підрозділу Прикордонної служби.
Водночас, однак, органом, компетентним для визнання недійсним рішення Голови Управління у справах іноземців про залишення в силі рішення воєводи про відмову у наданні дозволу на тимчасове перебування, є сам Голова Управління у справах іноземців, оскільки він є міністром у розумінні ст. 5 § 2 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства.
Аналогічно, органом, уповноваженим визнати недійсним рішення Головного Командира Прикордонної служби про залишення в силі рішення командира підрозділу Прикордонної служби про зобов’язання іноземця повернутися, є сам Головний Командир Прикордонної служби, який – так само як і Голова Управління у справах іноземців – є міністром у розумінні ст. 5 § 2 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства.
|
Процедура визнання недійсним
Провадження у справі про визнання недійсним розпочинається на вимогу сторони або за власною ініціативою.
Предметом цього провадження є лише встановлення того, чи рішення має один із недоліків, що відповідають підставам для визнання недійсним. У цьому провадженні, у разі визнання недійсним, не вирішується повторно по суті справи, вирішеної недосконалим рішенням.
У провадженні щодо визнання рішення недійсним ухвалюється:
- рішення про визнання недійсним цього рішення, або
- рішення про відмову у визнанні її недійсною, або
- рішення про визнання прийняття рішення з порушенням права – у разі закінчення 10-річного строку з дня вручення або оголошення рішення, а також у разі, якщо рішення спричинило незворотні правові наслідки.
В останньому випадку, незважаючи на те, що рішення має певний серйозний недолік, воно залишається в правовому обігу.
Рішення, винесені в провадженні щодо визнання недійсним, видаються як рішення, що не мають остаточного характеру. Щодо них можна подати апеляцію (якщо стосовно органу, який видав рішення про визнання недійсним, існує орган вищого рівня) або клопотання про повторний розгляд справи тим самим органом.
У разі проведення провадження у справі про визнання недійсним, вищезазначені рішення мають форму постанови.
Доки не буде визнано недійсним рішення, яке має один із недоліків, що відповідають підставам для визнання недійсним, це рішення залишається чинним. Натомість ухвалення рішення про визнання рішення недійсним має зворотну силу, тобто з моменту, коли було ухвалено рішення, визнане недійсним. Це призводить до поновлення адміністративного провадження, в рамках якого було ухвалено рішення, недійсність якого було визнано.
У ході провадження у справі про визнання рішення недійсним можливе призупинення його виконання. Підставою для винесення ухвали у такій справі є ймовірність того, що рішення має один із недоліків, що відповідають підставам для визнання рішення недійсним. Ухвала у цій справі може бути оскаржена скаргою.
